Методичні поради щодо написання власного висловлення з української мови та літератури

Методичні поради щодо написання власного висловлення з української мови та літератури



Методичні поради щодо написання власного висловлення з української мови та літератури

Завдання передбачає створення власного висловлення на дискусійну тему. Наприклад: підтримайте або спростуйте думку: «Багатством живиться лише тіло. А душу звеселяє споріднена праця» (завдання 2009 року).

Учасники тестування мають створити аргументоване висловлення, побудувавши його в один із трьох способів:

Учасникам тестування треба сформулювати тезу, навести два-три переконливі аргументи, які найкраще підтвердять їхні міркування. Проілюструвати думки прикладами з художньої літератури (зазначити назву твору, указати проблему, порушену письменником, художній образ, за допомогою якого проблему розкрито, навести цитату з твору тощо), історичними фактами або прикладами із суспільно-політичного чи власного життя. Сформулювати висновки.

Увага! Не переказуйте змісту, не давайте повної характеристики образів.

Орієнтовний обсяг роботи – 200-250 слів. Текст обсягом до 100 слів екзаменатори не перевірятимуть.


Структура висловлення


1. Теза.


2. Аргументи (два-три).


3. Один приклад із художньої літератури чи іншого виду мистецтва.


4. Один приклад з історії, суспільно-політичного чи власного життя.


6. Висновок.


Вимоги до написання висловлення

  1. Уміти чітко сформулювати тезу.

Теза має передувати аргументам і містити слова «Я вважаю...», «На мою думку..., «Не можна не погодитися ...» тощо.

  1. Навести 2-3 переконливі аргументи.

^ Мовні конструкції: «тому що», «це доводить», «підтвердженням цього є», «це засвідчує», «свідченням цього є», «доказом цього може бути» тощо.

  1. Навести приклад з художньої літератури чи іншого виду мистецтва.

Указати проблему, порушену автором художнього твору, назву твору, художній образ, через який проблема розкрита. Мовні конструкції: «наприклад...», «прикладом може слугувати...», «яскравим прикладом цього може слугувати...», «не можна не згадати...»

  1. Навести приклад з історії, суспільно-політичного або особистого життя.

  2. Сформулювати висновок.

Висновок повинен відповідати тезі й органічно випливати з аргументів і прикладів. Висновок обов’язково має містити мовні конструкції на зразок «отже», «таким чином», «можна зробити висновок», «висновком може слугувати» тощо.

  1. Дотримуватися логіки викладу.

^ Ви можете використати мовні кліше, слова-скріпи, що оформлюють текст,

на кшталт «по-перше», «по-друге», «з цього випливає», «як було

зазначено», «повертаючись до думки», «як можна побачити» тощо.

Не забудьте проструктурувати роботу за абзацами.

  1. Виконати роботу грамотно, дотримуючись мовленнєвих та стилістичних вимог.

Увага! Робота обов’язково повинна відповідати темі. Якщо автор замість теми ««Багатством живиться лише тіло. А душу звеселяє споріднена праця»» пише біографію Тараса Шевченка чи розповідає про свій режим дня, екзаменатор виставляє за всі позиції 0 балів, робота вважається ненаписаною.


^ Наводимо приклади власних висловлень


Багатством живиться лише тіло. А душу звеселяє споріднена праця

Я погоджуюся з думкою Григорія Сковороди, що багатством живиться лише тіло, а душу звеселяє споріднена праця, тому що в житті важливішими є духовні цінності (теза).

Найбільше можна принести користі людям, якщо займатися спорідненою працею. Вона спонукає до нових відкриттів, розкриває таланти, дає можливість відчути радість перемоги. Усе це формує наш духовний світ, робить мудрішими, добрішими і просто щасливими людьми (перший аргумент).

Багатство – річ матеріальна, воно має забезпечувати наші фізичні потреби. На мою думку, кожна людина хоче бути заможною. Та це не повинно стати ціллю життя. Хтось із великих сказав, що ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо для того, щоб жити (другий аргумент).

Прикладом того, що нашу душу звеселяє споріднена праця, може слугувати байка Григорія Сковороди «Бджола та Шершень». Для Бджоли незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. Це образ людини, яка у спорідненій праці трудиться, її життя наповнене змістом і красою. Бджолі протиставлено Шершня, що живе крадіжкою чужого, дбає лише про фізичні потреби – їсти та пити. Такий спосіб життя призводить до повної деградації людини ( приклад з художньої літератури).

Яскравим прикладом із суспільного життя може слугувати розповідь про відомого співака Святослава Вакарчука. Він закінчив фізичний факультет, крім того, мав можливість працювати в парламенті, але Святослав обрав інший шлях, бо зрозумів, що його покликання – писати музику та співати пісні. Саме це приносить йому радість, звеселяє душу (приклад із суспільного життя).

Отже, споріднена праця має стати для кожної людини природною потребою, тоді життя буде змістовним, радісним та щасливим (висновок).


^ До майбутнього ми йдемо, озираючись на минуле


На мою думку, без минулого немає й не може бути майбутнього (теза). Ідучи стежкою життя, ми озираємося назад, щоб пригадати все те хороше, що було колись, і ставимо перед собою ціль – зробити так, щоб таких моментів було якомога більше в майбутньому (перший аргумент).

Наприклад, я займаюся плаванням. Перше досягнення мені далося нелегко. Це було третє місце на змаганнях, але я добре запам’ятала ті відчуття. Вони допомагають мені знову й знову йти до перемоги й отримувати її, мобілізувати всі сили. Тому ось уже три роки поспіль я втримую перше місце серед учасників мого віку (приклад із особистого життя).

Завдяки минулому, люди вчаться на своїх помилках, намагаючись уникати їх у подальшому житті. Знання історії дає нам можливість ураховувати досвід минулих поколінь. Це велике надбання, яким ні в якому разі не можна нехтувати. Народ, який не знає своєї історії, легко перемогти й знищити (другий аргумент).

Прикладом може слугувати кіноповість Олександра Довженка «Україна в огні». Німецький офіцер Ернст фон Крауз говорить своєму синові, що українці – єдиний народ, який не вивчає свою історію, тому його легко перемогти. Олександра Довженка понад усе хвилювала проблема вивчення українцями історії рідного краю: ніхто не хотів учитися на історичному факультеті, професорів заарештовували, студенти знали, що історія – це паспорт на загибель. Усе це – наслідки тоталітарної системи, які не мають права на майбутнє (приклад із художньої літератури).

Отже, ідучи до майбутнього, ми повинні оглядатися в минуле, обов’язково враховувати його позитивний досвід, уникати помилок і поразок (висновок).


^ Звертаємо вашу увагу на те, що дані твори різняться структурою: у першому спочатку йдуть два аргументи, приклад із літератури, приклад з особистого життя; у другому – аргумент, приклад з особистого життя , аргумент, приклад з літератури. Обидва варіанти є правильними.


^ Смисл буття в тому, щоб жити в мудрій злагоді з природою


На мою думку, основний смисл буття людства в тому, щоб жити в мудрій злагоді з природою, як це робили наші діди й прадіди (теза).

Природа – це середовище нашого існування: місце народження, життя та смерті. Від того, яким воно буде, залежить здоров’я та тривалість віку.

Якщо ми шануємо та оберігаємо навколишнє середовище, мудро використовуємо його ресурси, дбайливо хазяйнуємо, природа щедро винагороджує нас урожаями та забезпечує всім необхідним, зцілює від утоми та хвороб (перший аргумент).

Згадаймо новелу Михайла Коцюбинського «Intermezzo». Ліричний герой настільки втомлений, що не може бачити людей, не хоче чути про їхні біди. Він виїжджає з міста. Але щоденні прогулянки кононівськими полями поступово відновлюють його душевну рівновагу, «утома» відступає, натомість «сонце» просочується в глибину душі. Отак на лоні природи відбувається повне емоційне одужання ліричного героя (приклад з літератури).

На жаль, сьогодні людина грубо втручається в життя природи: бездумно використовує її ресурси, забруднює середовище, що призводить до екологічних катастроф та унеможливлює будь-яке відновлення знищеного. Висушування боліт призвело до загибелі деяких видів рослин, води велетенських штучних морів залили родючі луки; через вирубування лісів обміліли ріки (другий аргумент).

Прикладом недбалого ставлення до природи є Чорнобильська трагедія. Це покинуті міста і села, забруднені річки й озера, спустошені землі. Через підвищення радіаційного фону люди стали частіше хворіти, рано вмирати. Не можна залишатися байдужими до таких проблем (приклад із суспільного життя).

Отже, треба зробити все можливе, щоб екологічні катастрофи не повторювались. Слід пам’ятати, що людина – частина природи, тому повинна жити з нею в гармонійній єдності, оберігати , а не рушити бездумно, примножувати багатства навколишнього середовища (висновок).


8602014257550559.html
8602195883421092.html
8602261172770860.html
8602465211662747.html
8602551398610156.html